Під кавовим дощем

Зелений  чай  чи  то  гіркої  кави  філіжанка
Чи  цукор  кинеш  чи  то  сік  вичавиш  з  лимону
Тобі  начхати  чи  пливе  там  молочна  старка
Ти  летиш  не  намагаючись  втекти  із  мрій  полону

Сонце  якось  швидко  перетворилось  в  місяць
А  ти  ж  без  міміки  дивилась  в  одну  точку
Думками  ти  не  тут...  вважала  не  помітять
Та  хто  ж  як  не  батьки  наскрізь  бачать  дочку?

Той  світ  що  в  голові  ніби  на  кіноплівці
Ти  зараз  щасливіша  ніж  будь-коли  була
Під  кавовим  дощем  ви  йдете  по  бруківці
Завжди  з  тобою  він  і  там  ти  не  одна

Переплелись  руками  сміючись  кайфово
Дивитесь  на  Чорне  море  пролітаючи  між  хмар.
Безмежне  небо!  Незабаром  сонце  нове
Зігріє  і  освітить  повітряний  великий  шар...

Вже  майже  друга  ночі  а  ти  так  непорушно
З  усмішкою  на  пів  лиця  з  яскравими  очима
Сидиш.  Лягай  у  ліжко  на  м"яку  подушку
І  мрій,  бо  ти  в  душі  завжди  мала  дитина...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410894
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2013
автор: ЕТ