Тихо сяду в своє крісло,
Прощу всім обіди -
Серце прагне написати
Для тебе Давиде.
Як псалми твої читаю,
То бальзам на рану
І душею відчуваю,
Що стає їй гарно.
Ти поет усіх поетів
І усіх народів -
Ввіковічив Боже слово
Й створену природу.
Бо ж не раз твої псалми
З прірви витягали,
Захищали від біди,
Бісів відганяли...
Я бажаю..., ні не я -
Душа так бажає,
Вона пита з відтіля:
"Чому не читаєш?
Це ж спасіння для мене,
Це велика тайна,
Бо в цім світі все мине,
Лиш Любов безкрайня..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410928
Рубрика: Присвячення
дата надходження 21.03.2013
автор: Samkovitch