Життя - це прірва розкутих бажань,
Слова "я хочу" не єдині в цій ролі.
Це грізне рестилище вічних змагань,
Де Воля і Серце зійшлося в двобої.
Тиша...І я прожила свою тишу.Моторошно, коли вона, сидить поряд на дивані,а чи на килимку під ногами,але страніше, коли мов за руку тримає,
в лещатах ваше серце. Спогади..Минуле...Пам*ять заповнює прогалини власних емоцій усмішками,дотиком чиїхось рук. Не відкривайте свою душу Тиші...
Душенько людська,світла..Без страху розкрий долоні,подивися на сумніви,які роками ти стискаєш. Вони, наче, привиди,які зникнуть з першим промінням сонця,через причинену шибку. Крок вперед..Змети пил спогадів..
Відкрий очі! Сумні очі... Мов запилена душа,так і той вираз на обличчі, з очима далекої молодості. Поглянь в дзеркало,і в них побачиш
прагнення до життя. Яке велике мистецтво - бачити і розуміти.
Цьому варто присвятити усе своє життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410951
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2013
автор: Вразлива