Що буде дальше?.
Як будем жити?
Надії розірвалися.
Розбиті. Питання провальне
і що тут говорити!.
Ми всі віддалені
не можемо нічого зробити,
та всеж продовжуєм ходити
пусті кармани наче спалені,
забороняють нам потрібну річ купити.
Спасибі сожемо сказати,
лиш за намагання
що обсудила Влада хоч питання.
На більше їх не хватить,
перше місце без участі в змаганнях.
Єдині переможці, що можуть бути
нам цього не досягнути...
Усьміхнені в журналах на обложці
ростуть все більше в Футах.
А ми собі живем, мізерно заробляємо
якщо роботу маємо...
І так як було так і буде
що за нулі вершини підкоряємо!!!.
Будуєм Україну, без цегли без цементу
не схожу на єдину,
це все болісні моменти.
Тьма народу в ВУЗах,
по закінченню сидять у дома,
без виходу одного
що дарма 3 роки грузли?
В навчальних лексиконах!.
А той і більше,
і що року тисячі людей виходять
та кого це тішить!!!.
Кого хвилює???
Ця проблема вже хронічна,
засиділась навічно.
Навіть якщо хтось тебе почує
недасть хорошу звістку,
ту що вуха звикли чути
їхній блеф у очі, розставляє точки.
Недобре все по суті.
Проблеми наші призабуті.
Світ тримають гроші,
якщо є то ти живеш
а якщо нема біднієш,
і багато схожих
свої плани у життя не втілять!!!.
4 квітня 2011року...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=410980
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2013
автор: Ель Демір