Кохана жінка – серця тиха гавань,
Душі оаза, тіла млосний щем.
Вона притугу радості дощем
Обмиє доброхітно і ласкаво.
Вона кохати буде ще і ще!
Їй Бог надав таке всевладне право:
Ввійти у долю мужа величаво,
Обпершись на його міцне плече.
Нехай вона кокетними словами,
Кохаючи до болю, до безтями,
Його підійме і жбурне униз,
Він їй весняні первоцвіти гаю
В дарунок урочисто назбирає,
І виконає будь – який каприз.
21.03.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411111
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 21.03.2013
автор: Рідний