Гітара моя, не розлий подружка,
Невидима аура, срібна струна,
В океані звуків солодка кружка,
Від її напою співає душа...
Ти мені вже майже дружина,
Спокусливі контури, вигини форм,
Коли випадає вільна хвилина,
З Тобою долаєм буденності шторм...
Ми сперечаємся як в сім"ях бувало,
Мелодію коректуєм місцями,
Акордів пробуєм чимало,
Шукаєм компроміс місяцями...
Ось знову разом, чомусь тихо плачеш,
А потім раптом засмієшся,
За все, за все мене пробачиш,
І новою піснею на вустах озвешся...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411124
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2013
автор: Мандрівник