В темну нічку, у потічку,
Місяць зірку колисав,
Цілував її у щічку
І казкової співав.
Зашарілий у рум'янці,
Притуляв її до пліч,
Шепотів слова коханці,
Милувався сяйвом свіч.
У казковому полоні
Розгорілася зоря,
Обласкала його скроні,
Зникла ген десь, за моря...
Дивувалися світила:
— Як усе це може буть?
Що за незбагненна сила?
Нам такого не збагнуть. 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411175
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.03.2013
автор: Lana P.