Годинник на стіні відраховує хвилини,
Ще не кінець, є час для каяття.
І ніби доросла, та все ж дитина,
Дивно: вже так багато знає про життя.
В ніжних руках тонка сигарета,
На вустах розмазана помада.
Відкрита душа — навіщо секрети,
Стаканчик глінтвейну, плитка шоколаду.
Вона сказала: "Замов мені чаю.
Тут якось холодно. Хочу тепла".
Я відповів: "Допоки нас хтось чекає,
Ми не замерзнем, не хвилюйся, мала".
В зелених зіницях — мокрий кришталь,
У серці відстань вимірюють кроки.
На мокрих віях заховалась печаль,
Ніби удвох, та усе ж одинокі.
Годинник на стіні відраховує хвилини,
Ще не кінець, є час для каяття.
І ніби доросла, та все ж дитина,
Дивно: вже так багато знає про життя...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411193
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2013
автор: Ноїв Ковчег