Ну що ж, привіт!
Розповідай, як знову боляче тобі.
І скільки тих космічних літ
Хотіла з ним провести уві сні.
Болить? А як же ще?
Ти думала, він знову покохав тебе?
Дурненька, не раз він твою душу обпече,
Допоки ти не скажеш:"Досить.ВСЕ!"
Ти наче той метелик у ночі,
Що прихистку шукає біля вогнищ.
Не підлітай же близько! Крильця золоті
Згорять умить. Не варто тих видовищ.
Щоб стати йому чимось дорогим,
Тре вкарбувати в себе грубість, безсердечність.
Ти ж - янгол милий!. світиш сонцем золотим
Не місце тобі у борделі, під назвою "Його свідомість".
Дай ти душі своїй вдихнути краплю волі,
Почути, що жива! Радіти, як малій.
Нехай забуде, як уночі все розривається від болі.
Живи, і лиш від справжнього кохання млій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411195
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.03.2013
автор: Vit_Ka