Іти,крізь шалений біль,
Іти крізь пекучі сльози...
Черпати з дна моря сіль,
Хапати руками грози!
І бити їх батогом,
Шматуючи власну душу...
Одічний осінній синдром,
А я ще пожити мушу!
Я мушу ще полюбити,
Поусміхатись комусь...
Я мушу ще потерпіти,
Не боячись,що зірвусь!
З давно омріяної вершини
кіліманджарських снігів,
Весь світ мій оточуть стіни,
Я сам цього захотів!
21.03.2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411273
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.03.2013
автор: Той,що воює з вітряками