На перехресті міжсезонних змін
Весна не йде, відразу прийде літо.
Зима хитрує, тягне з неба клин,
Щоб снігом мокрим землю затрусити.
Не затрусити променистих рук,
Що сіють-сіють проліски лугами.
Хтось має припинити вічну гру,
Закрити міжсезоння хитку браму.
Крізь браму частоколами дощі
Вмивають сірість, рвучко мнуть озимі.
Торкнувшись сонця, як бджола дзижчить
Весняна тінь, прихована у гримі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411451
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2013
автор: Любов Чернуха