Борис доньок - медалісток має,
В університетах їх навчає.
Та не хватає на це сил
Двох сільських учителів.
Обидві доньки на контрактах,
В університеті екзамени – теракти!
Якщо бакси не даєш,
То й екзамен не здаєш!
Старшенькій доцент сказав:
«На знання твої начхав,
Давай баксів п’ятдесят,
То й поставлю тобі п’ять!»
Що робити Борис має?
Останні жили натягає.
Люди село покидають,
То ж городи скрізь гуляють.
Борис землю обробляє,
Двох корівок й живність має.
Що виростив, надоїв,
Відвіз на базар, сам не з’їв.
В своєму рідному селі
Учать діток вчителі.
Борис ще і на баяні грає,
Самодіяльність очолює,
Сам співає.
У словах дотепний,
В справах спритний,
Політично – активний,
Жовто – блакитний.
На виборах він закличний ,
З такими Україна – вічна!
*
Ще почистять вчителі
Нечисть на своїй землі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411597
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 23.03.2013
автор: БГІ