Барвінок вистеляє землю
Одвічним сяєвом душі
Закриєш очі-навкруг темно
І небо сипле нам дощі.
І не дарма ж ці сльози ллються,
Хай буде квітнути життя
І в синє небо хай здіймуться
Найкращі наші почуття.
Бо цей барвінок-квітка дивна,
Небесної краси блакить.
Яскрава, ніжна, неймовірна,
Як сходу сонця ясна мить.
Хай в серці кожного палає
Ось ця частинка теплоти.
Нехай же кожний пам’ятає
Природи витвір й доброти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411617
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 23.03.2013
автор: Валерія Донецька