Богом мені послана

 
Наташа,  Наталочка.
Яке  прекрасне  це  ім’я
І  ти  вся  чарівна,
Неначе  та  богиня  неземна.

На  тебе  я  дивлюся,
Від  краси  твоєї  не  відведуся.
 Тобі  б  моделлю  стати,
Успіхів  в  житті  здобувати,

А  я  б  письменником  став,
Роман  любовний  написав,
Про  кохання  неземне,
А  може  і  цілком  реальне.

Коли  я  тебе  зустрів,
То  відразу  зрозумів,
Що  ти  єдина,  та.
Богом  мені  послана.

І  почастішали  серця  стуки,
Я  так  боявся  нашої  розлуки,
Що  ні  на  секунду  тебе  не  залишав,
Пестив  і  ласкав,

Телефонними  дзвінками  докучав,
СМСки  посилав
І  в  них  я  писав,
Принцесою  тебе  називав.

Писав,  що  кохаю,
Яке  завгодно  бажання  виконаю,
А  ти  відповіла,
Що  на  віки  будеш  моя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411779
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.03.2013
автор: Назар Йордовський