Останній подих літа на обличчі
Іще тугий, палючий, але все ж
Це жар, що стримує у ватрі свіже листя
Ось-ось прорве в осінній вир пожеж
Та не зігріє він ні душу, ані тіло
Така підступна є ота сумна краса
Що ніби ніжна, лагідна й несміла
Та незборима все ж. Прийшла пора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411799
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2013
автор: serbhome