Сніг ще тане, можливо уже й розтав,
І машина спішить в дорогу.
Не женіться – ця істина так проста,
А то вас занесе до Бога.
На дорогах ями й де-не-де латки,
Злі усі на ремонт і владу,
Водіїв вже заносить на матюки,
Кажуть – їх би в асфальт закатати.
Ох зробився б від цього міцним асфальт,
Менше б грошей прийшлось втрачати,
Ну а так не поїздка, а лиш фальстарт,
Треба мабуть назад повертатись.
Білий сніг засипає пусте шосе,
Із майстрами мій шлях рихтує,
Завтра скажуть, зробили на 100 усе,
І народу прем’єр прозвітує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411836
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.03.2013
автор: Мірошник Володимир