Я, єсмь потомок оріїв святих,
про це ви б мали воріженьки знати.
Та що візьмеш з вас олухів лихих:
Ціпи лишилось з схованки виймати.
Я ненавиджу підлість і сексот,
хай обминає всяка нечисть хату.
Моя ж Вкраїна прагне тих висот,
що вам руками з грязі не дістати.
Досіль співає жайвір з піднебес,
щоби здійснилось предками завітне.
Майбутнє наше визріло з чудес,
як Ружа в мами під віконцем квітне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411857
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 24.03.2013
автор: Дід Миколай