Як тільки Хорс закриє очі,
Чорнобіг кидає звичний клич.
На фоні неба постаті жіночі,
Не видно в них людських облич.
Горить вогонь, кипить котел,
Лунає дивний дикий спів,
Встелилась гіллями дерев
Дорога вовкулаці до вогнів.
Зі всіх усюд нечиста сила,
Прямує швидко до гори.
На верху покинута могила,
Там буде рада до пори.
У центрі трон, на нім дівиця,
Очікує появу Сатани,
Із півнями ця оргія скінчиться,
Господь, прохаю, збережи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411873
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 24.03.2013
автор: Apis