Як важко заблукати у собі,
День-ніч мовчати, не зронивши й слова,
О Господи, як болісно одній,
"Душа на грані" - ось така промова.
Вже зараз друг мій - нагла самота,
Тепер спілкуюсь я щодня з журбою,
І що сказати? Біль лиш огорта
Відтоді, як Тебе нема зі мною.
Як прикро усвідомлювати й гірко,
Що знову ходиш в замкнутому колі,
На думці завжди Ти, - так, моя зірко,
І не втечу від власної я долі.
Як дивно жити, ніби й не живучи,
Ходити, мов в тумані, - так банально...
Нестерпно, о, як, Боже, як жагуче,
Кохаючи страждати, - все буквально...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411879
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2013
автор: Софія Пасічник