Якби ж ми мали таку силу,
Щоб просто зупинити час,
Пройти крізь лід, вогонь і зливу
І бути вище всіх образ.
Якби ж ми вірили в кохання,
То швидше б билися серця,
Зібрали сили і в останнє
Боролися би до кінця.
Та дуже рідко так буває,
Ми дуже часто здаємось,
Вогонь в душі іще палає,
Але бажання не збулось.
Якби ж тут хтось подав нам руку
І підштовхнув хоч трохи нас.
Дав сили пережити муки
Вернув той вогник, що погас.
Та чи завжди приходить диво
І хтось нам другий шанс дає?
Якби завжди нам так щастило
Кохання ж заслуговує.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411917
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 24.03.2013
автор: Валерія Донецька