Не журися на цьому світі.
Не постійні серця у дам.
Та поки в небі ще місяць світить,
наливаймо по десять грам.
А на долар візьмемо бублик,
а на здачу − стакан вина.
Гранчаками сьогодні, − [i]будьмо![/i]
Треба випити все до дна.
Та не сумуй без причин багато,
що невисокий по рангу чин.
А як немає причин співати,
тоді вип’ємо без причин.
І що навколо − суцільні будні,
аж не видно ясного дня.
А що голови в нас розумні −
ще раз вип’ємо - на коня.
І не можна нам розкисати,
мов осінніх доріг кисіль.
Рано голови опускати,
...поки в головах бродить хміль.
Не сумуй без причин багато.
[i]«Що не баба - то помело».[/i]
А ми з тобою на всю зарплату
та й візьмемо хамси півкіло.
Пару бубликів – на закуску,
і хоч ді́дько нам буде рад,
ми нап’ємось на всю получку,
а з жінками – на брудершафт.
Та не радій, що жінок багато.
Крім однакових є одна,
із якою і в будень – свято,
і не треба гранчак вина.
І нехай нас сьогодні судять,
що п’яніємо без вина.
Гранчаками сьогодні – будьмо!
Треба випити все до дна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411934
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 24.03.2013
автор: I.Teрен