Весна долонями барвисту землю гаптувала,
пекла вогонь на зледенілу грушу,
і жадними очима пила небо,
вдихаючи у нього свою душу.
А поруч в бездоріжжі плавало життя,
ніким іще не спіймане, не звідане, не чуте,
літало свіжим вітром й співало голоси,
давно колись загублені, утрачені й забуті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411972
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2013
автор: Ксенька