Ще з літ малих думки перебирала,
Обдумувала все- і так і сяк,
Хотілося ,щоб тайн не існувало,
Щоб кожну річ міг зрозуміть й будяк!
Пощо людина на цей світ приходить,
Чи ж долею вже вистелений шлях,
Чи кроків даль, це особиста справа,
Чи карта вже давно в наших слідах.?
Чи виконаю все, на плечі взявши,
Цей хрест земний , що Бог мені післав?
А як що ні, пощо думки безцільні,
Життя в кубельці, яке хтось збудував.
Чи доживу, щоб чимось прислужитись
Своєму ближньому, так як і Бог велів,
Чи пройду мимо ,бо «сорочка» ближча,
Лататиму її, щоб тілом не світив?
Подай же ,Боже, розум зрозуміти,
Оце земне і не стійке буття,
Навчи мене, щоб у любові жити,
Молитися тобі й тобі служити,
Не нарікаючи нести хреста.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=411979
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2013
автор: горлиця