Віра

В  тебе  жахливий  смак  на  музику
і  нічого  не  змінить  твоїх  три  роки  хору
В  тебе  жахливі  рухи  під  клубну  музику
твоя  прерогатива  в  тому,  що  ти  любиш
слухати  класичну  музику.

Твоя  музика  як  скрегіт  металу
Я  згадую  ті  часи  коли  казав:
«Ти  цікава,  і  музика  в  тебе  цікава»
А  ти  вірила  моїм  словам
так  як  вірять  що  після  дощу  обов’язково  буде  сонце
хоч  після  сонця  завжди  буде  дощ
Ми  всі  це  чудово  знаємо.
А  ти  довірлива  дура  вірила…
вірила  кожному  моєму  слову
Вірила  як  вірив  Я,  кожному  твоєму  слову.  

Я  вірив  в  Захід  сонця,  ти  в  Схід
Я  вірив  органам  влади,  ти,  вперто  не  хотіла  вірити  в  них
Я  вірив  в  твою  безпорадність,  ти  вірила  моєму  настрою
Я  старався  збирати  слова  у  букети  з  тюльпанів
Ти  старалась  нюхати  тюльпани…

Ти  знаєш  як  пахнуть  слова?!
Як  пахне  кирилиця?!
Як  пахне  знак  оклику  і  знак  питання,
кома,  двокрапка  і  крапка?!

Вона  це  знала,
Принаймні  вигляд  давала,  що  знала
А  я  вірив  їй,  як  вірила  вона,
як  вірять  що  після  дощу  обов’язково  буде  сонце
хоч  після  сонця  завжди  буде  дощ
Ми  всі  це  чудово  знаємо.

Надія  помирає  остання
Любов  помирає  перед  Надією
Віра  помирає  першою…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412000
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2013
автор: Марек Кузьма