Додому, нене, вас весна завжди буде леліти.
Моє ж чекання у розмовах і гудках,
Ну скільки можна вже сюди летіти…?
Ви мамо, наче перелітний птах..
Додому нене, вас весна буде гукати,
Мені лишається ж лише чекать,
Коли життя не буде розділяти,
Коли стежки додому щирого вертать?
Я дякую вам за почату казку,
І вдячна за стійку до відстані любов,
Чекаю на гарячу материнську ласку,
Поклін даю низенький знов.
В заквітчанім саду тюльпанами,
У парку, що бездушно шелестить.
Ми жертвуєм від Бога даними
Для того, щоб багатства лиш на жить.
У дома, нене, вас весна завжди буде шукати,
Шукатиме, та правда - не знайде,
А я сидітиму й листи буду писати,
Не знаючи, чи до адресата лист дойде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412026
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.03.2013
автор: Blue sky