Міст

Ти  пішов,а  я  спалила  міст,
Де  безтурботно  ми  сміялися  як  діти.
Я  перечитувала  все  й  шукала  зміст,
Але  знайшла  лише  зів'ялі  квіти.

А  ти  пішов,не  мовивши  ні  слова,
Залишивши  мене  на  тім  мості.
Я  думала,чи  стану  знов  здорова,
Чи  стануть  наші  квіти  знов  живі?

Я  довго  там  стояла  і  дивилась,
Як  віддаляється  твій  силует.
З  моста  я  не  стрибала,ні,навчилась
Ілюзії  всі  розбивати  вщент.

А  я  не  плакала,лише  мовчала,
Поглянула  на  міст  останній  раз.
Тоді  він  спалахнув,а  я  чекала,
Щоб  до  кінця  останній  вогник  згас.

Тоді  іди,іди  й  не  повертайся!
Ти  не  збудуєш  нового  моста.
Не  воскресиш  ти  мертвого,як  не  старайся,
Він  був,та  вже  згорів.Нема.

Наші  дороги  вже  не  перетнуться,
Єдиний  міст  цей  з'єднував  наші  шляхи.
І  руки  наші  більше  не  зімкнуться,
І  в  кожного  будуть  свої  мости.

Ти  пішов,а  я  спалила  міст,
Який  ще  довго  буде  мені  снитись.
Та  не  шукатиму  я  більше  зміст,
Адже  так  дуже  легко  загубитись.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412112
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.03.2013
автор: Miss Devil