Давно не було так холодно
Ти відчуваєш що тебе оточують різні люди
Люди які з тобою,але яким ти не потрібен
Ти як масовка, вторинний елемент їхнього життя
Що знаходиться поряд, але не є життєво необхідним
Тобі від цього ніби і не гірше, але відчуваєш якусь пустоту
Вже давно не було гарних моментів
Всі ті ж ранкові підйоми о 6й ранку
Все та ж кава і наперед відомий хід дня
Ти намагаєшся шукати когось в натовпі
Але як виявилось не можеш знайти навіть себе самого
Ти загубився в сотні різних облич
Вже давно не було так байдуже
До зроблених дій і поставлених цілей зарання
Все здається таким нестерпним
А вони все більше підкидають жару
Ніби не помічають цієї втоми від усього
І тобі знову не повезло зламати систему старого міста
Вже давно не було так важко
Ми перебільшуємо звичайно ж свої проблеми а іноді і втрати
Але вони щасливі, а ти чомусь «як завжди»
Не звикати до нової дилеми зруйнованих низів
Що творять твоє життя навіть без розуміння цього
Все як завжди, все як колись
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412387
Рубрика: Нарис
дата надходження 25.03.2013
автор: Сірко Ibanez