Чи вже минула юність ? Я не певен ...
Вона живе ще, глибоко в душі
То промайне крізь погляд пустотливий.
То виявить коханням навесні.
Хай я соромлюся її, бо ж вже не личить,
Літати над землею, як юнак,
Що лине услід за мрією своєю,
Та все ж у цьому я не одинак.
Я бачу у очах твоїх ті ж самі,
Легкі її непрохані сліди.
Палку нестримність, жагу до кохання
Юність душі, що прагне до краси
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412388
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2013
автор: serbhome