в мене немає хати,
та є коло дому тополя,
небо над головою -
яскраве, як і колись.
я сам для себе хорунжий,
а прапор мій на останнім,
ні, вище - над дахом дому,
де стільки часу живу.
я кожного Божого ранку
приходжу туди привітатись
із сонцем й блакитним небом,
з травицею і птахами,
із їх простими піснями;
і вітер, думхнувши різко,
збиває з ніг, обіймає,
і, бач-но, хмари зникають
із неба в похмурий день.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412402
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2013
автор: Кот Бегемот