Я так хочу щирості в словах,
І банально: глибини мовчання.
На розбитих, спалених мостах
Чи реальне це моє бажання?
Так багато пройдено шляхів
На мої недавно «надцять» років,
Та ніхто, ніхто ще не зумів
Забезпечити для мене спокій.
Ще не було іскри у мені,
І взаємно душі не тремтіли.
Вже були, але були не ті,
Не для мене полум’ям горіли.
Так багато латок на душі,
Та ще вмію посміхатись щиро,
І за це я дякую тобі,
Бо для мене це маленьке диво.
Ти зумів розплутати мене,
Підштовхнув і допоміг злетіти.
Але, знаєш, я боюсь тебе,
Я боюсь тобою захворіти.
25.03.2013 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412447
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.03.2013
автор: Альбіна Кузів