[b][i]́[color="#0011ff"]
Малюком слабким, немов стеблинка
Дуже часто хворий марив я:
"Мамо рідна! Спинка... Мамо, спинка..."
І тоді цілителька моя, -
Та рука жорстка, знайома, мила
Жар та біль мій гнала в небуття.
Щиро вдячний був я їй за силу,
Повертаючу мене в життя...
...Вже роки ті десь пішли в минуле.
І я не хворію! Майже ні...
Але й досі вірю: твоя чула
Рученька зарадить все мені.
То ж, коли якась життєва скрута
Душу смутком сповнює тяжким,
Я до тебе лину, щоб відчути
Захисток крила твого - руки...
...Чи ти чуєш, неню, свого сина? -
Крик німий мій спалахнув і згас.
Матінко! Погладь, кохана, спину, -
Знов нестерпно стало! Який раз...[/color]
[color="#ff002f"]Примечание: Автор приносит глубочайшую благодарность поэту-переводчику талантливейшему поэту и доброму человеку Олегу Омелянчуку за великолепное творческое и любовное переложение моего
стихотворения "Руки матери" на родной украинский язык.
Творческая страничка Олега - http://www.stihi.ru/avtor/rinb0w
[/color][/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412597
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2013
автор: тодос