Ось народився ти в селі
Чи був весь городський собі
Подався потім заробляти
По світу срібло добувати
А потім вже ти і забув
Де ти родився ким ти був
Не буду вспоминати мати
Про ту квартиру чи ту хату
Де ти в дитинсві наче ріс
Де з мови перший кіл приніс
А потім так вже і пішло
І на край світу занесло
Тебе з країни, а тепер
Ти став чи то москаль чи хер
Тебе у біса маму знає
Пробачте,може заважає
Пряма моя співуча мова
Але не стримати вже слова
Що на папір ось так лягає
Але москаль про те не знає
Шанує тільки він язик
Бо вже давно лизати звик
То місце на яке сідають
Про нього підхаліми знають
І гроші так вже заробляють
Чи десь доказують в Москві
Що стали "Русскімі оні"
Отак би плюнув в оченята
Та що поробиш іхня хата
Далеко, вже не долетить
Щоб мало іхні очі змить
Щоб знову стали ми братами
Щоб сів за стіл він поруч з нами
Як не крути, а всеж він брат
Хоча продав нас був за шмат
Малий, великий срібла злата
А зараз тявкає на брата
****************************
Не той москаль, що у Москві
А той кто ним є у душі......
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412646
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2013
автор: ShuRa