[b]Автор[/b]-На небі зорі позіхнули,
І ранок зазирнув у ліс.
Птахи тихенько пісню затягнули,
Аж стрепенувся верболіз...
От тим часом у куточку,
Де ставочок вабить всіх,
В очеретах, в холодочку,
Латаття білого кружляє цвіт...
Та от мова не про нього,
не про квіточку рясну
Мова,бачте,тут про того
Хто вночі не знає сну...
Все концерти він дає
І співа безперестанку
Диски всім він роздає
Будить ліс весь зранку.
Дощик любить чарівний
Любить з ним порозмовляти
Чи веселий чи сумний
завжди хоче поспівати...
ви напевне хочете спитати,
ХТо це.Хто він наш герой?
Латтеня отак і звати.
маленьке миле жабеня.
Яке живе в ставку малому,
І веселить щоденно ліс-
Затягне пісню він знайому
А звірі ще позвуть на біс.
(Латтеня співає пісню)
Оплески
[b]Автор[/b]-Тут оплески враз пролунали
[b]Болотяк[/b]-Привіт.Мене Ви здивували.
по лісі йду, не поспішаю.
І навкруги все розглядаю,
Як враз мелодію почув,
Коли вітрець легесенько подув.
от так по звуку я ішов
і бачте Вас отут знайшов.
Так хто це так співає?
І до роботи закликає?
[b]Латтеня[/b]-Це я маленьке жабеня.
а звуть мене всі Латтеня.
А тебе як звати?
[b]автор[/b]-Спитало жабеня у жабеняти.
[b]Болотяк[/b]-я Болотяк,бо дім мій на болоті,
Проводжу дні там у турботі.
А ще співаю і даю концерти.
Доречі класні-це не компліменти.
бо ви не думайте.я не хвалюся,
Просто я отак дивлюся.
Ти народ не забавляєш
Тільки тугу наганяєш.
хоч співаєш може й гарно
але це якось вульгарно.
лиш про себе проспівати.
Щоб ніхто і танцювати
під твої пісні не хтів.
Жити тут я б не волів.
А то знаєш є й таланти,
Щоб співати у моменти
Радощів та горя.
Нести посмішку всім з моря.
[b]Латтеня[/b]-Ну й на кого натякаєш?
Баче місце ти шукаєш?
Що прогнали із болота
і закрили всі ворота?
Так ти на озеро не зазіхай.
Ну от і все.Пака ,гудбай.
[b]Болотяк[/b]-Щож, я бачу ти злякався,
Навіть друзів не спитався.
Чи готові вніч і зранку
Тебе слухать до світанку.
-Так ,тихо!,Втрутилась[b] Сорока,[/b]
Ви бачте звірі, тут така морока,
В нас ситуація така:
Нам треба вибрать співака.
Із двох ми виберем одного,
А виберем ми лише того-
Хто співом своїм зачарує
Та нас усіх отут здивує.
судити буде суддів троє.
Одна вже є(показує на себе)А де ще двоє?
А от лисичка й вовчик братик,
Ентузіазм не відбирати.
[b]Лисиця[/b]-Не розумію я.а що робит
Яким же чином їх судити?
[b]Ведмідь[/b].ну як сказати,це Ліс Фактор буде
Видовища цьго,ніхто вже не забуде.
Судити будуть справедливо.
Журі от наше-справжнє диво.
Це Вовкдратюк ,його всі знають.
за караоке поважають.
Щонеділі на екрані.
карооке на поляні.
Цн Йолка.і вона ж лисиця.
бо їй на місці не сидиться.
ну і нарешті зустрічайте
Гучніше всіх його вітайте.
пан Сорокосєдов наш шановний.
І критик звірів невгамовний.
[b]Автор[/b]-всі місця свої зайняли,
Ну і шоу розпочали...
Першим підійшло до мікрофону.
Жабеня з цього району(пісня)
Другим вийшло жабеня зболота.
В кого із житлом гризота.(пісня)
[b]Сорока[/b]-Пропоную нічию.
[b]Латтеня[/b]-Ні твою ,ані мою?
[b]Лисиця[/b]-Ні так не годиться!
Втрутилась ураз лисиця.
Вони ж тільки нам співали.
може б краще станцювали.
[b]Вовк[/b]-ну незнаю,що робити.
Хто ж тут буде їх судити.
Я не Гомес, ти не Яма,
Та й лисиця не Татьяна
[b]Сорока[/b]-Ну так хай уже тоді,
Їх розсудять глядачі.
[b]Лисиця[/b]-що ж ,ідея не погана,
Думаю така програма
Зацікавить глядачів.
Ну а Вас і поготів.
Що ж ви згодні розсудити?
Ну не будемо тужити.
Смс ви відсилайте,
Перемогу їм надайте.
Сорока-СМС-ки ви прислали.
МИ їх всіх порахували.
По 120 їх у двох
[b]Автор[/b]-Тут зчинивсь переполох.
Як тут бути,що робити.
Хто їх може розсудити.?
[b]Лелека[/b]-Може я-сказав лелека.
[b]Автор[/b]-Вчули жаби це здалека.
Мовчки міцно обнялися,
І у воду подалися...
Більше жабки не сварились,
Й за болото більш не бились.
Їх поєднала небезпека.
У цьому випадку-Лелека.́́́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412736
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2013
автор: Альонушка