Буває час надхнення,
Душа твоя співа,
Сама вірші складає,
Сама , усе сама.
Сама слова римує,
Складає у рядок,
І ти вже не встигаєш,
За плином тих думок.
В той час тобі здається
Писав би про усе,
Навідь буденні речі ,
Чіпляють за живе.
Натхненням оце зветься,
Чи музою назвіть,
Та хто це розуміє-
Цінує оту мить.
А є така хвилина,
Душа не мов черства
І знеї не виходять
Ні рими ні слова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412752
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2013
автор: Іван Мотрюк