[b]Доброго ранку, рожевий мій світе!
Сонце наснаги пісенно зійшло,
Віршів нових зайнялося крило
В теплі краї людських душ полетіти.
Подумки вийду за рідне село,
Полем весняним погулює вітер,
Поміж озимих травиночок - літер
Любе натхнення являє зело .
Строфи, скоряючи вись лазурову,
Летом звеличують батьківську мову,
Рідні мотиви промінням ідуть
Поміж хмарки волохаті, як вівці,
Сходять теплом на мої Трибухівці,
Живлять сердець невмираючу суть.
26.03.13[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412780
Рубрика: Сонет, канцон, рондо
дата надходження 26.03.2013
автор: Рідний