Щасливі миті ті удвох
І львівський дощ, зелений чай і кава.
Як сніг світився нам в очах
А може, доля не така лукава?
Чому я був такий сліпий
Коли щасливим ти мене робила.
Тоді я був такий німий -
А зараз - Калліопа розбудила.
І я шкодую лиш за тим,
Що зустрічались рідко, вечорами,
А може ще кохання дим
Туманом спраглим стане поміж нами!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=412790
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.03.2013
автор: ClickVova