[i][i][i]Я бачу все, що діється з тобою,
І знаю все, що душу так кортає…
За тебе, рідний, я схиляюсь у молитві,
Бо я єдина, хто в житті тебе кохає.
Я бачу все, як заздрісні особи
Тебе використовують усюди,
А потім викидають на дорогу…
Я цього їм ніколи не забуду!
Вже досить пили вони кров твою,
Топтали, мучили і обливали брудом.
Я знаю, як тебе не захищу,
То буду найгідкішим в світі Юдом.
Нехай твердять ворожі голоси,
Що ми надарма об́єднали долі.
Ті голоси знайдуть на себе Божий суд!
Ми чоловік і жінка – дві найкращі в світі ролі.
Я згадую лихі, страшні роки,
Що ми з тобою разом пережили,
І я жалкую тільки про одне:
Що ми раніше з шлюбом не спішили.
Твій Ангел поруч тілом і душею.
І найчастіше я весела і привітна.
Та як тобі хтось схоче заподіять зло,
То та особа буде дуже бідна.
Не хочу бачити сльози в очах твоїх,
А хочу, щоб ти щиро і ласкаво посміхався
І на розвалинах минулого життя
Сім́я – наш Храм малий до неба аж піднявся.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413113
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.03.2013
автор: Ангеличка