Підлий страх б*є, отруту солодко п*є,
Сновидіння на подушці гніздо в*є.
Туга , спогадом , страждання завдава,
Зберігаючи в душі зерно добра.
Увірвалася в життя із забуття,
Так до болю, знайома, картина.
Те подвір*я ..,весна зеленокрила,
Кущі,дерева,лавка - Ти і Я.
А за воротами - розлога липа,
Пахучим цвітом напуска дурман.
Незчулись,занурились в обман
Тих почуттів,що зчезнули за вітром.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413251
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2013
автор: Вразлива