Простіть мені.. Та я не знаю
Як хвилюванню раду дати.
Якби ви знали, як нелегко
Байдужість кожен раз вдавати.
Коли палає серце в грудях
Коли сам тонеш у безодні
А ось думки чомусь холонуть
Й долоні теж стають холодні.
Мені самотність більше личить
Не вмію слів я підбирати,
Мабуть, до Вас я не байдужа,
Та мені нічого Вам дати.
Любов дається нам від Бога
Хто жде на неї, той діждеться
Вона не омине нікого -
Кохана Вам таки знайдеться.
Дурне дівчисько Вам навіщо?
Лише веселощів заради?
Ви знаєте, я Вам не пара
Через свої численні вади.
Все, що стається, все на краще
І я чомусь в це вірю свято
Як щось майбутнього не має
То і старань воно не варте.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413274
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 28.03.2013
автор: Валерія Донецька