Послана Богом, мені, моя доню.
Як добре, що нині, ти, в мене є.
Немов діамант, ховаю в долоню,
та вберігаю від всього, що є.
Ще вчора малям,тебе колихала,
незграбне своє, мале пташеня.
Та з пташки, ти нині,лебідкою стала,
ще трішки із дому,пурхнеш у життя.
Доню моя, моя зіронько ясна.
Небо благаю,щоб щаслива була.
Моя помічнице, юна прекрасна,
хай щастя барвінком встеляє життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413277
Рубрика: Присвячення
дата надходження 28.03.2013
автор: ганна станіславська