Ні милості, ні жалю не потребую!
Досягну всього сама.
Хто не вірить наївно – дарма!
Я давно зачекалась бою!
Вірю в Бога й істину –
Та лиш сподіваюсь на сили свої!
Краще з честю загину
Ніж прийму огидні жаління твої.
Та не візьму подачки будь-якої
Від одвічно примхливої долі,
Бо миліша бідність на волі
Чим багатство в соцполоні .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413337
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2013
автор: Фортель