Чи то для звіту, чи то для прикрас,
Печальні думи нанесли візит,
Ви є загадка і міцний каркас,
Із ваших уст почула я санскрит.
Моя свідомість загнана у кут -
Дешифрування не дає плодів,
Я ніби п'яна безліччю отрут -
Комусь так треба, хтось так захотів.
Гола тиша у холодних стінах
Чомусь облагороджує думки,
Я - лиш бранка у порожніх вірах
Над берегами вічної ріки.
Води Лети будуть як мікстура
І це залежність, я мов наркоман...
Але для чого ж я така понура,
Якщо лікує забуття дурман?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413362
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.03.2013
автор: Лілея Лозова