Вінець мрії, в нім потреба
У злеті земнім до неба,
Де зірковий справжній блиск
Та із хмар чарівних тиск
Святість божої молитви,
На вершинах міфів битви,
Той зі спалахами фон,
Вічний літургійний сон…
Поколінь душі пізнання,
Їх безсмертного чекання
Від Асклепія трав-дар,
Що поверне всіх з-за хмар
Цим порушити повір’я
Про незахідні сузір’я
У мозаїці легенд,
Де у кожного свій бренд
Все, що зветься просто-дійсність,
В ній зв’язок, планетна тісність,
Ще й душевний перехід,-
Незгасності блідий слід…
Таємниці всі одвічні,
Кораблів шляхи космічні,
Чим зірок багатий світ,
Що свій має родовід
Ним розбурхати зірниці
Та небесну колісницю
Зореносність всіх доріг,
Місяця щербатий ріг…
Стихнути у Скорпіоні,
Де можуть злякатись коні,
Курс держати серед крон
На Кассіопеї трон
Там зіркову вчути ліру,
Поетичність всього миру
І потримати Пегас
За крила так в перший раз
Для доповнення бажання
Розпізнати поєднання,
Розгадати той талант,
Який мав мудрий Лаланд
Що сузір’єм знатним трішки
Возвеличив земну Кішку,
А пізніше на поріг
Повернув, де був пиріг
Зіркове життя - не треба,-
Інша місія - до неба,
Де цікавості пульсар,
Знаменитості квазар!!!
28.02.2013р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413396
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.03.2013
автор: Єгорова Олена Михайлівна