Є здавна у поетів привілей від Бога -
Прийнявши муку, гинути стократно.
… Коли терпіти біль уже була незмога,
Мій тихий стогін
(чутний лиш солдатам
Із охорони)
пронизав сліпе безвітря
І ліг знесилено в обійми солов'їні.
Мені вже не боліло
списа гостре вістря –
Я воскресав – удруге! – в Україні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413397
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.03.2013
автор: Богдан Сиваківський