Знову в повітрі завис запах свіжої крові
Надміру терпкий
Душі чекають квитанції з пекла, черги тягнуться кілометрові
Я знаю, ти не такий
Діамантовим пилом оброблений Марс
Червоніє від злості, що Демос тікає він нього
А Фобос являється в снах лиш у тривожний час
Щодня його сила війною вітає, хтось каже, що мир не для нас
Сьогодні фортеця міцна як ніколи
Імперія в землю вчепилась, більше ніде місця їй не знайдеться
Мури холодні минають Монголи
Пророцтво голосить "Все ще минеться"
Води течуть, у ріки зливаються
Сталево блискучі айсберги об борт корабля розбиваються
Спрагла пустеля нафтою захлинається
Дощ касетних бомб все тече і плаче, ті сльози з Землі не стираються
Ти тягнеш мене за собою
А я не приймав твого запрошення
Крок, за кроком і ось уже темрява стирає сліди
Тотальне спустошення
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413444
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.03.2013
автор: ura0701