Коли ти хочеш мені щось сказати,
З твоїх вуст замість слів лунає дабстеп.
Я не знаю, як таке з тобою сталося.
Це якась загадка твого артикуляційного апарату.
Але ти завжди можеш написати
У свій лайв джорнал з поміткою – «тобі, сука»
Так я знатиму, про що ти думаєш,
І який у тебе настрій.
Я дивлюся на тебе і мені хочеться порахувати
Усі пікселі, з яких ти складаєшся.
Хочеться обійнятись і плакати,
Тримаючи тебе за твої поламані руки у гіпсі.
Але я випала з твого життя
Немов молочний зуб – безболісно і непомітно.
Ти відсвяткуєш день народження у квітні.
Двадцять четвертого числа.
Нарешті я запам’ятала дату.
Життя – це безкінечне коло,
Це хула-хуп,
Який ми крутимо навколо своєї талії
( будь чесна хоч сама з собою –
Тобі не вдасться схуднути до літа)
29. 03. 2013
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413578
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2013
автор: Наташа Воронова