Чому це соромно мені ?

                     Чому  це  соромно  мені  ?

Чому  це  соромно  мені  за  власну  Державу?
Бо  двадцять  років  в  нас  нема  ні  волі,  ні  слави.
Чому  не  поважають  нас  майже  всі  сусіди?
Мабудь  тому,  що  терпимо  та  скиглим  про  обіди.

Мабуть  тому,  що  Влада  є,  десь  на  верху  –  не  видно,
Паркан  підняли  до  гори  –  дивитися  огидно.
Народ  бажає  працювати  за  достойну  плату,
А  їм,  побільше  обібрать,  собі  щоб  більш  урвати.

Вже  двадцять  років  та  ж  братва  керує  в  Державі,
Чесних  людей  не  допуска  –  вони  як  завжди  праві.
Права  самі  собі  беруть,  це  ж  дуже    приємно,
Порядних  в  Владу  не  беруть  –  надія  даремна.

 Треба  щоб  красти  ти  умів,  чим  більше  –  тим  краще,
 Щоб  пахана  не  забував  та  не  був  ледащем.
 Заводи  майже  всі  стоять,  чи  хапнули  сусіди,
 Їх  реманент  за  пів  ціни  розпродали  іуди.

Позакривали  майже  всі  проектні  інститути,
Весь  персонал,  професорів  позбавили  роботи.
Якщо  немає  де  робить  –  немає  за  що  й    жити,
Отож  розбіглись  хто  куди,  майже  по  всьому  світу.

Казали  всім  нам  нададуть  більш  ефективну  працю,
Та  весь  ефект  взяли  собі  –  нам  залишили  сра*цю.
Тож  розікрали  все  собі,  розсілись  у  Владі,
Беруть  майстерно  хабарі  і  дуже  цьому  раді.

Отож  з’явилась  прірва  в  нас,  од  Влади  до  народу,
І  виживає  хто  як  зміг  –  хто  з  сміття,  хто  з  городу.
Безхатченків  в  нас  не  було,  всі  люди  працювали,
Робили  для  людей  добро,  себе  не  забували.

Пожаліться  нема  куди  –  без  грошей  ти  безправий,
Чесну  людину  закують  від  імені  Держави.
Хереї    влізли  у  суди,  вовків  позвали  в  поміч,
Засудять  так,  як  скаже  він,  пахан  наш  Панукович.

Було  таке  і  в  тридцятьтретім,  людей  карали  лиш  за  те,
Що  не  пропили,  не  програли,  робили  тяжко  й  мали  все.
Судили  ті  що  пили,  грали,  були  ледачими  в  селі,
Вони  і  зараз  не  пропали  –  сидять  у  Владі  та  в  суді.

Тож  засудили,  такі  судді,  Юлю  Тимошенко,
Налякались,  бо  вона  краща  претендентка.
Луценко  Юру,  ті  ж  братки,  заторили  за  грати,
Без  них  їм  легше,  бо  вони  мішали  грабувати.
 
Якщо  ти  проти  Влади  той,  та  хочеш  поміняти,
То  не  поможуть  у  судах  найкращі  адвокати.
Тепер  ви  знаєте  чому  нам  соромно  за  Владу?
Ще  соромно  мені  за  нас  –  бо  не  дамо  їй  ради.

                                                               07.03.12.    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413647
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 29.03.2013
автор: Романтик2012