Вже стільки тобі натривожила слів…

Вже  стільки  тобі  натривожила  слів...
А  в  серці  давно  незагойна  вже  рана.
Чому  у  житті  все  то  пізно,  то  рано?
Невчасно  завжди.І  немає  вже  снів.
Лише  забуття  неспокійне  й  тривожне,
Хвилююче  марення  б'є  почуття.
Без  тебе  навколо  чуже  все  й  порожнє...
Без  тебе  навкруг  завмирає  життя!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413746
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2013
автор: Meggi