І знаю те, що падаю у рівні,
І стилос мій втрачає гостроту.
Уже давно співали треті півні,
До того дня, де мав я висоту.
Можливо, пік вже був, а я кочуся
З Олімпу вниз, а далі - болота.
Я згоден на поразки, я привчуся.
Можливо, в цьому суть є золота.
Скоріш за все, нас щастя виглядає
Лиш там, де є безпечність у життя,
А слава вже нікого не спитає
Чи ситі ми комфортністю буття.
Отак і є, і сам собі вирішуй,
Що візьмеш в дім? Безпеку чи пірнач.
У борошні лиш гроші не замішуй,
Бо випечеш сім'ї біди калач.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413766
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.03.2013
автор: Андрій Конопко