Воскресають дощі у блакитних очах небес.
Воскресають серця полум'яним світанням сонця.
І мереживом слів переплетених душ гротеск.
І мереживом зір клинописний вітраж віконця.
Розквітає життя свіжим цвітом пустих розмов.
Розквітає любов веселковим вінком півоній.
Серед сотень обмежень, кордонів, завад і змов
Розцвітає весна. А для неї немає законів.
У повітрі так щемко запахло бузковим зелом…
І крадеться кохання на лапках пухнастих вербичок.
І згораємо вщент, як шалені, ми знову і знов.
І встаємо із попелу в сталості давніх празвичок...
Все біжить тротуарами капосна юна вода…
Вітерець чорне листя торішніх думок розворушить…
Серед зради і сліз, серед горя, і смерті, і зла
Розквітає весна в розіп’ятих утисячне душах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=413867
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.03.2013
автор: Marika